Загиблим при виконані службового обо'вязку побратимам. (Відео)


Не є по Божому, не згадати у ці скорботні дні тих, хто загинув під час буремних подій на Майдані виконуючи дану Народу України Присягу, та до останнього подиху виконав свій службовий обов'язок.



Сьогодні, згадуючи про відважних правоохоронців, у кожного з ветеранів міліції  в очах читався невимовний біль та велика гордість за відважні вчинки працівників міліції, адже вони загинули, виконуючи свій службовий обов'язок. Вони не могли вчинити інакше. Так, так не могли вчинити інакше!


ЗАТВЕРДЖЕНА
постановою Кабінету Міністрів України

від 28 грудня 1991 р. N 382


ПРИСЯГА
працівника органів внутрішніх справ України

Я, (прізвище, ім'я  та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю.
Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону.
(Підпис) 
Нерівні на світ приходимо, а рівними помираємо  П.Куліш


Я знов схиляю голову і плачу,
    а серце рветься, душу розрива
       У мирний час, у нашій Україні,
        батьки оплакують своє дитя.




Колишнім співробітникам міліції та військовослужбовцям внутрішніх військ МВС України. Нині впадають в очі два слова з душевної епітафії присвяченої загиблим колегам при виконані службового обов'язку: «Справжній людині»


Сьогодні я молюсь за Україну,
За всіх померлих і за всіх живих,
Які будь-що боронять вже руїну,
Допоки стукіт серця не затих.

Сьогодні я молюсь за батька й брата,
За чиюсь матір і її синів.
Всіх кривдників чекає вже розплата,
На жаль, ціною багатьох життів.

Молюсь за кожного на лінії вогню,
Поранених й закиданих камінням.
Недовго ще нам йти крізь цю стерню,
Невдовзі буде вільним покоління.

Я хочу жити тут, а не вмирати.
Щоб ріки крові більше не текли.
За сином щоб не проливала сльози мати,
Борімося, бо вже багато разом здобули!

ЗАЙДИ У ХРАМ І ПОМОЛИСЬ ПОКЛАВШИ СВІЧКУ